ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ФУТБОЛУ

Футбол — одна з найдавніших ігор людства.

Невідомо, де і коли він з'явив­ся. Архівні джерела, знайдені в Китаї та Єгипті, зокрема зображення грав­ців з м'ячем , окремо м'ячі, дають вченим підстави стверджувати, що футбол був відомий людству задовго до нашої ери.

Так, англійський професор Барканс (Англія) переконаний, що навіть первісні люди грали в футбол кам'яним м'ячем.

Китайцям гра з м'ячем була відома ще понад 5000 років тому.

Імператори вважали, що така гра є важливим засобом військової підготовки.
На футбольних майданчиках воїни намагалися застосовувати тактику, якої вони дотримувалися на полі битви, тож і вдосконалювали основні принципи атаки та захисту.
М'яч тоді був набитим кінським волосом і обшитий шкурою.

А надувними м'ячами почали грати вже у XVIII столітті.

В правилах навчання воїнів, виданих в Китаї понад 2000 років тому, досить докладно описано гру в футбол.

Архівні дані свідчать, що змагалися між собою дві команди, завданням яких було потрапити м'ячем у отвір в сітці, натягнутій між двома бамбуковими жердинами.
Переможців нагороджували щедрими подарунками.
Деякі популярні гравці навіть призначались на високі державні або військові посади.

Згодом під назвою "Кемарі" футбол із Китаю перекочував до Японії.

Тут ця гра стала частиною чисельних релігійних обрядів, але широкого розповсюдження серед населення не здобула.

Археологічні розкопки, проведені в Єгипті та стародавній Греції, а також архівні джерела, засвідчують, що там футбол був досить поширений.

Так, він згадується у всесвітньо відомій "Одіссеї" Гомера.

Ця гра була складовою частиною спартанського виховання юнаків, оскільки вимагала від її учасників прояву сили та елементів боротьби.

У стародавній Греції гра з м'ячем мала три назви: "Файнінда", "Гарпаціон", "Єпіскурос".

Однак тільки у пер­ших двох видах завданням гравців (що складали дві команди по 15 чоловік у кожній) було оволодіти м'ячем, зберегти його під контролем своєї коман­ди і провести у визначене місце або ворота ногами.

Із літературних джерел відомо, що Софокл, Олександр Македонський, Діонісій також були знайомі з грою у футбол.

Після занепаду стародавньої Греції футбол під назвою "Гарпастум" стрімко завойовує римлян і особливо захисників імперії.

Зміст гри полягав у перекиданні м'яча один одному так, щоб занести його за основні лінії половини майданчика суперників.
Ті лінії вважалися гольовими. Існувала ще й центральна лінія.
Правила гри забороняли одному і тому самому гравцеві володіти м'ячем двічі до взяття воріт. За їх порушення м'яч передавався суперникам.

Завойовуючи дедалі нові території, римські воїни просувалися вглиб Європи — до Франції, Німеччини, Англії і впроваджували свої звичаї та ігри. Легіонери весь вільний час віддавали футболу.

В Англії найпопулярнішим видом розваги був "футбол натовпу".

Ігри неорганізованих гуртів проводилися на майданах і вулицях міст, що паралізувало життя населення, завдавало великих збитків ремісникам, торговцям.

Усе це викликало невдоволення королів, і в 1314 р. Едуард II видав указ, де зазначалося:

"У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМ, ЩО ГРА У М'ЯЧ ПРИЗВОДИТЬ ДО ВЕЛИКОГО БЕЗЛАДДЯ, А ЦЕ САМО СОБОЮ Є ВЕЛИКЕ ЗЛО, МИ ІМЕНЕМ КОРОЛЯ ПІД СТРАХОМ УВ'ЯЗНЕННЯ ЗАБОРОНЯЄМО ГРАТИ В ФУТБОЛ У ВЕЛИКИХ МІСТАХ".

Його послідовники Едуард III, Річард II та Генріх IV ще неодноразово повторюватимуть цей указ.

Замість гри у футбол мешканцям міст пропонувалося зайнятися метанням списа чи стрільбою з лука.
Не зважаючи на суворі заборони популярність футболу серед населення зростала.
На зображення гри з м'ячем (різьба по дереву) натрапляємо в кафедральному соборі м. Ланкастер, який побудовано в XIV ст. і є найстарішим у світі.

Про нехтування забороною королівськими указами цієї гри згадує В.Шекспір у "Комедії помилок" та "Король Лір".

У першій половині XIX ст. "футбол натовпу" вже мав два різновиди: • гра з м'ячем тільки ногами (футбол); • гра з м'ячем руками та ногами (регбі).

Останній вид спорту здобув назву від міста Регбі, в коледжі якого ця гра культивувалася. Якщо в цьому місті грали руками і ногами, то в містечку Херроу — тільки ногами.
Шанувальники одного способу гри домоглися, щоб м'яч був овальної форми, а іншого — щоб м'яч був лише круглий.
У 1823 р. було дозволено гравцям бігти з м'ячем. Саме тоді було покладено початок розвитку сучасних правил футболу та регбі, історія яких, в ті далекі часи тісно перепліталась.
Оскільки у кожній місцевості існували свої правила, то, певна річ, під час матчів постійно виникали непорозуміння.

Це змусило представників усіх створених до того часу клубів зібратися в 1863 р. у Лондоні, щоб розробити єдині правила гри, але досягти згоди не вдалося, зате було створено Англійську футбольну асоціацію.

Створення Футбольної асоціації сприяло переходу від стихійного до організованого футболу.

А перші єдині правила гри були ухвалені в 1863 р.

У них передбачено чисельний склад команд, розміри футбольного поля та воріт, гравцям заборонялося грати руками в межах штрафного майданчика (за винятком воротаря).
Вони складалися з 13 пунктів.
У перші правила постійно вносилися доповнення, поп­равки, нові параграфи. Однак в основному вони збереглися до наших днів.

На другому засіданні Футбольної асоціації, 6 грудня 1863 р., було вирішено вважати футбол і регбі різними видами спорту.

Це і є дата народження сучасного футболу - 6 грудня 1863 року.

Завдяки англійцям футбол став улюбленою грою і в інших країнах Європи.

Під час стоянок кораблів у портах вони організовували матчі між членами команд, до складів яких залучалась місцева молодь.

Швидкий і динамічний розвиток футболу, що спостерігався в Європі на початку XX ст., спонукав до створення міжнародної організації.

1901 рік

І вже в 1904 р. у Парижі відбулася конференція за участю Бельгії, Данії, Франції, Голландії, Іспанії, Швейцарії та Швеції, де і було засновано Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА) – (Federation of International Football Association).

Першим головою ФІФА було обрано француза Р. Гірена. До речі, англійці спочатку ігнорували ФІФА, а через рік, переконавшись у її швидкому організаційному зростанні, стали її членами.

Створення Міжнародної федерації сприяло поширенню і зміцненню контактів як між футбольними клубами різних країн, так і між національними збірними командами, що порушило питання про організацію і проведен­ня чемпіонатів світу і включення футболу до програми Олімпійських ігор.

• Перший чемпіонат світу ("Кубок світу") відбувся в Уругваї у 1930 р., в яко­му взяло участь 13 національних збірних команд. У фінальному матчі збір­на Уругваю перемогла збірну Аргентини з рахунком 4:2 і стала першим чем­піоном світу.
• 
  

• У зв'язку з початком Другої світової війни в розіграшах чемпіонатів світу наступила вимушена перерва.

• У післявоєнні роки черговий чемпіонат світу відбувся в Бразилії (1950 р.).У фіналі на стадіоні "Маракана" в присутності 200 000 глядачів господарі поля зазнали поразки з рахунком 2:1 від збірної команди Уругваю, А в матчі за бронзові медалі шведи перемогли італійців (3:1).

Як повноправний вид спорту футбол заявив про себе в 1900 р., коли увійшов до програми Олімпійський ігор.

На Олімпіадах 1900 і 1904 проводили тільки демонстраційні турніри, оскільки гра ще не була надто поширена.

Офіційно футбол включили до програми літніх Олімпіад в 1908 р.

На Олімпіаді 1908 завдяки зусиллям Англійської футбольної асоціації проведено перший повноцінний турнір. Англійці домоглися введення футбольних змагань, але вимога МОКу щодо обов'язкового любительського рівня всіх команд ставила професіоналів і аматорів в різних умовах. На Олімпіаді могли виступати лише аматори.

• Тоді в Парижі англійці, перемогли господарі поля, стали першими в історії чемпіонами Олімпійських ігор.

• В Мельбурні у 1956 р. переможцем турніру була збірна команда Радянського Союзу, яка у фіналі поборола югославів, а бронзовими призерами – футболісти Болгарії.

• Вперше в історії Олімпійських ігор було проведено турнір серед жіночих команд. Олімпійським чемпіоном стала команда США, яка перемогла китаянок з рахунком 2:1. Бронзовими медалями нагороджено команду Норвегії, яка з рахунком 2:0 перемогла команду Бразилії.

Звернімо увагу, що Європейський союз футбольних асоціацій (УЄФА) почав проводити чемпіонати континенту серед національних збірних команд тільки з 1960 р.

• Перший чемпіонат Європи було розіграно у Франції. В Парижів завершальному матчі зустрілись збірні команди Радянського Союзу та Югосла­вії. Перемогу, а отже і звання першого чемпіона Європи, здобули футболіс­ти Радянського Союзу (1:0).

• Другий чемпіонат континенту відбувся у 1964 р. в Іспанії. Тоді в останній грі господарі поля перемогли збірну Радянського Союзу з рахунком 2:1.

ФІФА та УЄФА проводять чемпіонати світу та Європи ще і серед моло­діжних та юнацьких національних збірних команд, а за останні роки — і чемпіонати Європи серед жіночих команд, континенту з міні-футболу та багато інших цікавих турнірів. Отже організованим проведенням змагань на світовому і європейському рівнях охоплені практично всі вікові категорії гравців, що свідчить про масовий розвиток футболу на всіх континентах, адже сьогодні членами ФІФА є 192 країни та 7 асоційованих членів.

Розвиток ФУТБОЛУ в Україні

Спорт, і зокрема футбол, в Україні почав розвиватися пізніше, ніж в кра­їнах Західної Європи. Причиною відставання було те, що територія України розподілялася між двома імперіями.
Більша частина до 1917 р. входила до складу Російської імперії, а західні землі та Закарпаття — до австро-угорської.
З 1918 р. Галичина відійшла до Польщі, а Закарпаття — до складу створеної після Першої світової війни Чехословацької республіки.

Усі українські землі були об'єднані в єдину державу в складі колишнього Радянського Союзу тільки у 1946 р., а незалежною Україна стала в 1991 р.

У книжці М.Балакіна та М.Михайлова "Футбол України" (1968 р.) можна прочитати:

"ЩОДО ЧАСУ І МІСЦЯ ЗАРОДЖЕННЯ ФУТБОЛУ НА УКРАЇНІ ДОСІ НЕМАЄ ОДНОСТАЙНОЇ ДУМКИ. АЛЕ ВПЕВНЕНО МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО ЦЯ СПОРТИВНА ГРА РОЗВИВАЛАСЬ ОДНОЧАСНО У КИЄВІ, ХАРКОВІ, ОДЕСІ, МИКОЛАЄВІ, КАТЕРИНОС­ЛАВІ, ЮЗІВЦІ".

Автори пишуть, що основоположниками одеського футболу були англійські службовці іноземних підприємств, які у 1878 р. й організували "Одеський британський атлетичний клуб", який є першим футбольним гуртком в Україні, створеним іноземцями.

Однак, справжнє визнання ця гра здобула в Одесі, починаючи з 1907 р.

Футбол, вважають М. Балакін та М. Михайлов, прийшов у Миколаїв і Київ одночасно, у 1901 р.

Трохи пізніше в Харків, а на початку 1910 р. і в Донбас.

Доречно відзначити, що в футбол тоді грали тільки іноземні службовці (у Києві — чехи, в Одесі, Миколаєві — англійці) та іноземні моряки з кораблів, які перебували у портах України.
Вони, маючи вільний час, організовували і проводили між собою футбольні матчі.
Серед місцевого населення зацікавленості у грі в той час не було.

Документи свідчать, що перші тренування футболістів у Львові відбули­ся ще у 1894 р.

Наприкінці XIX ст. львівське "Товариство рухових ігор" почало створювати групи молоді, серед яких особливу зацікавленість викликав футбол.

Змагання на Кубок і першість Україна проводила з 1922 р.

• Її збірна – переможець другого Всеросійського свята фізкультури (1924), де вона обійшла команди Закавказзя та РСФСР.
• А незабаром у товариських матчах зав­дала поразок і збірним командам — Москви та СРСР.

• У Харкові створено висококласну команду "Штурм",

• у Києві "Залізничник",

• в Одесі "Местран" та інші.

Бурхливо розвивався футбол у 1935 р. у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську.

• Тоді збірна України зустрілася в Парижі з футболістами професіонального клубу "Ред Стар Олімпік" і обійшла суперника з рахунком 6:1.

З 1936 р. у вищій лізі чемпіонатів Радянського Союзу брала участь команда "Динамо" (Київ) і за всю історію ніколи не покидала її, а в повоєнні роки вона стала:

• тринадцятикратним чемпіоном
• дев’ятиразовим володарем Кубка Радянського Союзу
• Суперкубку Європи (1975)
• дворазовим — Кубка володарів Кубків країн Європи (1975, 1986).

Про високий рівень українського футболу свідчить і те, що у вищій лізі Радянського Союзу в різний час виступали команди:

• "Динамо" (Київ),
• "Шахтар" (Донецьк),
• "Карпати" (Львів),
• "Зоря" (Луганськ),
• "Дніпро" (Дніпропетровськ),
• "Металіст" (Харків),
• "Таврія" (Сімферополь),
• "СКА" (Одеса),
• "Чорноморець" (Одеса),
• "Металург" (Запоріжжя),
• а в першій лізі — коман­ди Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Чернівців та ін. Більшість із них досягли високих спортивних успіхів.

Зокрема чемпіонами і призерами Радянського Союзу були футболісти:

• "Динамо" (Київ),
• "Зорі" (Луганськ),
• "Дніпра" (Дніпропетровськ),
• "Чорноморця" (Одеси).

Володарями Кубка:

• динамівці Києва,
• футболісти "Шахтаря" (Донецьк),
• "Карпат" (Львів),
• "Металіст" (Харків).

Усі вони успішно виступали в Європейських кубкових турнірах.

Протягом багатьох років у міжнародних змаганнях (чемпіонатах Європи, світу. Олімпійських іграх) основу національних збірних команд складали футболісти українських клубів.

Досить згадати всесвітньо відомі прізвища таких гравців як:

• Ю.Войнов,
• В.Мунтян,
• В.Пузач,
• В.Веремєєв,
• І.Біланов,
• В.Серебряников,
• В.Банников,
• В.Колотов,
• О.Блохін,
• Л.Буряк,
• А.Коньков та інші.

Сьогодні ними пишається український футбол.

Згадаймо, О.Блохін (1975) був визнан кращим футболістом Європи і нагороджені золотими м'ячами,

І. Бєланов (1986) був визнан кращим футболістом Європи і нагороджені золотими м'ячами

О.Протасов у 1984 р. став володарем срібної бутси Європи (1984), яку вручали кращим бомбардирам.

Після проголошення Верховною Радою незалежності України (1991), Федерація футболу України як повноправний член увійшла до УЕФА і ФІФА, що дало змогу національним збірним командам брати участь у чемпіонатах світу, Європи, Олімпійських іграх і Європейських кубкових турнірах.

Весною 1992 р. проводився Перший незалежний чемпіонат України серед команд вищої, першої, другої, перехідних ліг, а також колективів фізкультури.

Титул першого переможця вибороли футболісти "Таврії" (Сімферополь).

Тепер такі змагання в Україні відбуваються восени та навесні.

Чемпіонат України проводиться і серед юнацьких команд молодшого та старшого віку.

Створено і юнацьку національну збірну команду України.

Такі найважливіші етапи розвитку національного футболу, одного з найбільш популярних серед населення України видів спорту.

Відео ролики про футбол:

ЦІКАВІ ФАКТИ О ФУТБОЛІ

Захисники, які врятували пусті ворота від голу

Кращі голи за всю історію футболу

10 кращих голів зі штрафної

Круті голи у футболі

---

Виконати завдання ( по бажанню):

1. 5-7 класи - Створити колаж на тему: "Мій улюблений футболіст", або «Моя улюблена футбольна команда».
2. 8-11. Створити відеоролік на тему: "Мій улюблений футболіст", або «Моя улюблена футбольна команда». Кращі відеороліки будуть розміщені на сайті. (Створення за допомогою комп’ютерної програми Movie Maker, або потокова презентація за допомогою комп’ютерної програми Power Point).